Гральний конгрес Україна: підсумки та висновки

29 вересня в Києві відбувся Гральний конгрес Україна. Це був перший для України профільний захід з часів повної заборони в країні азартних ігор.

Організатор події компанія Smile-Expo зібрала на одному майданчику представників бізнесу, галузевих експертів, а також представників органів влади, від яких залежить легалізація гральної індустрії в Україні.

Експерти та представники бізнесу з України та зарубіжжя виклали своє бачення того, як країна повинна легалізувати гральний бізнес - а це, на загальну думку, є неминучим процесом.

Запрошені депутати Верховної Ради Віктор Романюк і Геннадій Кривошея запропонували для обговорення свій Проект Закону про державне регулювання азартних ігор в Україні. Це один з 18 законопроектів, що перебувають в розробці депутатів та Мінфіну.

За словами Віктора Романюка, документ створений з урахуванням досвіду Білорусі, де гральний бізнес є легальним і сприяє надходженням до бюджету. Головною метою закону автор бачить виведення бізнесу із статусу кримінального і встановлення чітких і прозорих правил гри на ринку.

Незважаючи на те, що проект спрямований на виведення бізнесу з тіні, він викликав багато критики з боку представників бізнесу. Зокрема, дискусійною стала норма, згідно з якою легальне існування казино і залів з гральними автоматами можливе тільки в прив'язці до 4- і 5-зіркових готелів. Автори законопроекту обґрунтували її бажанням захистити населення від легкого доступу до ігрових автоматів.

«На сьогодні ми не готові до відкриття казино «через дорогу», - пояснив Геннадій Кривошея, співавтор законопроекту.

Він також висловив готовність співпрацювати з представниками бізнесу для внесення правок у текст закону. «Якщо законопроект буде прийнятий у першому читанні, нам потрібно провести круглий стіл і виробити конкретні правила», - заявив нардеп.

Обговорення питань, пов'язаних з легалізацією грального бізнесу, відбудеться 13 жовтня на зустрічі представників Мінфіну та Прем'єр-міністра. Про це повідомив Геннадій Кривошея під час свого виступу.

Говорячи про перспективи відкриття азартного бізнесу в Україні, директор Асоціації діячів грального бізнесу Тамара Голубчик запропонувала відмовитися від обмеження локацій для гральних закладів. Вона виступила на боці противників ідеї розміщувати казино тільки в 4- і 5-зіркових готелях. Цей пункт викликав найбільше нарікань з боку представників бізнесу - і в підсумку нардеп Геннадій Кривошея підтвердив можливість вилучити цю норму з проекту закону.

Про недосконалість законопроекту висловився і радник міністра економрозвитку і торгівлі України Олексій Євченко. За його словами, норму, згідно з якою гральні заклади можуть працювати тільки в готелях високих категорій, буде важко втілити у життя. «Із 4,5 тисячі об'єктів розміщення в Україні офіційно категоризуються тільки 272, - повідомив радник міністра. - З них лише 28 мають категорію «5 зірок» і 45 - «4 зірки». Так, у свою чергу, виявляється нова проблема - відсутність чітких критеріїв присвоєння «зірковості».

Норми оцінки готелів, за словами Олексія Євченка, також перебувають лише в стадії розробки і запрацюють не раніше, ніж через півроку.

Втім, радник міністра утримався від повного песимізму. На його думку, виведення грального бізнесу в законне поле - неминуче. «Під тиском МВФ прийматиметься Податковий кодекс, і це буде привід повернути деякі податки з тіні», - заявив він.

Бажання авторів законопроекту вберегти населення з низьким доходом від пристрасті до азартних ігор розкритикував експерт Міжнародного центру реформ Джаба Ебаноідзе (Грузія).

Він поділився з учасниками та гостями першого Грального конгресу грузинським реформаторським досвідом і закликав українських законодавців відійти від драконівських заходів і зняти якомога більше обмежень як з бізнесу, так і зі споживачів. «Якщо вчитель хоче зайти в казино і програти свою маленьку зарплату - заради бога», - вважає Ебаноідзе. Куди істотнішим, на думку експерта, є той факт, що гравцеві заборонено грати в борг. Головне ж у сфері азартних ігор, за словами фахівця, полягає в прозорих правилах роботи бізнесу та оподаткуванні.

Починаючи з 2011 року, коли в Грузії стартувала реформа у сфері грального бізнесу, країна стала привабливішою для інвесторів і туристів, що істотно поповнило її держбюджет. Документообіг повністю переведено в електронний вигляд, термін дії дозвільного документа було подовжено з року до п'яти, ліцензію можна безкоштовно отримати за прискореною процедурою.

За словами Ебаноідзе, в країні змінився підхід до грального бізнесу. Казино, зали ігрових автоматів і букмекерські контори, що раніше перебували в статусі напівкримінальних, тепер не викликають побоювань у населення. Власники такого бізнесу більше не сприймаються як злочинці.

Успіх грузинських реформ визнали далеко за межами країни. Майкл Нуттал, СЕО Global Retail Consultancy, запрошений до Києва компанією Smile-Expo, назвав Грузію «відмінним прикладом зростання інвестицій і доходів».

За його словами, Україні слід запозичити грузинський досвід у цьому напрямі, а також щодо розвитку туризму і появи нових супутніх професій.

Одне з ключових питань існування грального бізнесу в Україні - підготовка правильної законодавчої бази. Галузі необхідно законодавче розмежування букмекерства, казино, тоталізатора і лотерей, вважає генеральний директор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Ірина Сергієнко. За її словами, кожен вид азартної гри має бути врегульованим з урахуванням специфіки.

Також, на думку експерта, необхідно прийти до компромісу в питанні, скільки мають коштувати ліцензії, і побудувати систему так, щоб інвестор міг легко увійти на ринок і складати конкуренцію операторам, що вже працюють.

У перспективі Ірина Сергієнко бачить впровадження єдиної централізованої системи адміністрування ставок і виплат (ЕЦСАСіВ) в режимі реального часу для лотерей і казино.

За її  словами, Мінфін розглядає три варіанти оподаткування грального бізнесу.

1-й варіант

- Ліцензійний платіж - 75 млн грн (щомісяця);

- Податок на прибуток - 18%;

- ПДФО - 15% (раз на рік).

2-й варіант

- Ліцензійний платіж - 20 млн грн;

- Податок на прибуток - 18%;

- ПДФО - 15% (раз на рік).

3-й варіант

- Ліцензійний платіж - 20 млн грн;

- Податок на прибуток - 18%.

Чи обкладати виграші ПДФО? За словами Сергієнко, бізнес і влада поки не можуть домовитися.

Відкритим питанням у дискусіях про майбутнє грального бізнесу, за словами експерта, залишається статус державних операторів. А саме - чи повинні вони мати переваги перед приватними і як знайти межу між контролем і зарегульованістю ринку?

Загалом, за оцінками експерта, легалізація азартних ігор поповнюватиме український бюджет щонайменше на 600 млн грн щорічно і створить 5000 робочих місць. Виведення бізнесу з тіні запустить роботу українських іподромів, підштовхне розвиток кінної індустрії і сприятиме розвитку готельного бізнесу. Досвід інших країн свідчить, що держава може заробляти на цьому мільйони.

Ще більш оптимістичні цифри назвав Дмитро Драгун, партнер з корпоративних сервісів Baker Tilly. За його прогнозами, легалізація галузі створить 10000 робочих місць в Україні. Він також зазначив, що український бюджет отримає поповнення: від 2 до 5 млрд грн - від податку на дохід і прибуток і на 1-2 млрд грн - від супутніх податків (ПДВ, ПДФО).

Легалізації грального бізнесу, за словами Драгуна, заважає популізм законодавців: «Хочемо отримати ще 5 млрд до бюджету? Піднімемо акцизи на алкоголь».

Експерт упевнений: гральний бізнес в Україні живе і розвивається, незважаючи на статус легального чи нелегального. І замість того, щоб забороняти бізнес повністю, державі необхідно лише жорстко контролювати проблемний сектор - ігрові автомати, кількість яких має бути обмежена.

Те, що ринок азартних ігор існує незалежно від того, законний він чи ні, визнав і голова Київської спілки підприємців грального бізнесу Юрій Кожема. За його словами, до офіційної заборони в 2009 році 70% ринку знаходилося в тіні. І прийняття Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» змусило інші 30% перейти на незаконну діяльність або зовсім закритися.

Такий досвід суперечить досвіду розвинутих країн, підтвердив директор зі зв'язків із громадськістю букмекерської контори «Парі-Матч» Вадим Місюра. Він навів приклад Німеччини, де 6% від ВВП припадають на частку грального бізнесу, який існує практично вільним від заборон.

Експерти з європейських країн також виступають за легалізацію грального бізнесу в Україні - більше того, врегулювання даного ринку є однією з умов підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Про це нагадав генеральний секретар Federbet Франческо Баранка (Federbet - асоціація, діяльність якої спрямована на підтримку прав букмекерів і зменшення протиправного впливу на результати спортивних змагань), який має досвід виступів у Європарламенті.

В цілому всі експерти та представники бізнесу на 100% погодилися з тим, що гральний бізнес в Україні має перебувати в правовому полі і працювати за чіткими і прозорими правилами. Незважаючи на неясну перспективу законопроектів, спрямованих на легалізацію галузі, багато хто з учасників Грального конгресу України сподівається на конструктив з боку депутатів. Очікування підігріває майбутній Податковий кодекс, який прийматиметься з урахуванням вимог МВФ. У тому, що влада шукатиме нові джерела доходів, щоб уникнути дефіциту бюджету, впевнені і експерти, і представники галузі - адже, за неофіційними даними, в бюджеті на 2016 рік вже закладено прибуток від грального бізнесу. Це дає надію на те, що високоприбуткова галузь піде успішним шляхом Грузії та сусідньої Білорусі.

Юлія Іващенко, молодший юрист компаніїї «Фомін, Сергієнко та партнери».

 

Тамара Андріасян, представник компанії BetConstruct

Александр Ярошенко, керівник з питань розвитку компанії Betgenius в країнах СНД

Гральний конгрес України став першим заходом подібного масштабу в нашій країні. Яна Пастушко, директор виставкових проектів компанії Smile-Expo, яка створила майданчик для діалогу бізнесу та влади, зазначила, що компанія-організатор і надалі сприятиме легалізації грального бізнесу в Україні.

Колектив Smile-Expo готовий допомагати представникам індустрії обмінюватися контактами між собою, а також з органами влади. «Сподіваємося, що 2016 року, під час проведення другого Конгресу в Києві, гральний бізнес буде легалізовано», - наголосила Яна Пастушко.